Нова книга “Born to Be Wild” пропонує збалансований погляд на те, що потрібно зробити для захисту тварин у неволі.

Існування зоопарків, де утримується велика різноманітність тварин, ставить численні етичні питання. Незважаючи на найкращі наміри, більшість зоопарків не долають так звані “ефекти неволі”, а чинні закони не захищають їхніх мешканців. З цих та інших причин варто звернути увагу на нову, ґрунтовно досліджену книгу Ендрю Вестолла “Born to Be Wild: Reckoning with the Zoo in the Age of Extinction”. Автор проводить читачів за лаштунки найвідоміших зоопарків, показуючи, як часто вони зазнають невдачі у захисті тварин, над порятунком яких працюють.

Книга пропонує цінний, збалансований погляд на те, що насправді відбувається у більшості зоопарків. Це не нападки на зоопарки, але вимога до них значно покращити свою роботу у майбутньому.

Марк Бекофф: Чому ви написали “Born to Be Wild”?

Ендрю Вестолл: Головна ідея книги полягає в тому, що незалежно від вашого ставлення до зоопарків, ми всі можемо погодитися: якщо немає переконливих доказів протилежного, кожна тварина повинна мати можливість жити так, як її еволюція передбачала.

Одна з моїх цілей — показати, як досліджувати теми, що нас турбують чи спантеличують, з відкритим розумом. Інша — допомогти розпочати новий діалог про роль і вплив місць, які, окрім храмів, є найвпливовішими громадськими інституціями в нашому суспільстві. Щорічно близько 700 мільйонів людей відвідують зоопарки чи акваріуми по всьому світу. Це приблизно десята частина людства. Чи не повинні ми всі знати трохи більше про те, як ці місця функціонують?

Джерело: Rowman & Littlefield, використано з дозволу
Джерело: Rowman & Littlefield, використано з дозволу

І, нарешті, моя ще одна головна мета — провести читача в серце сучасного зоопарку, показавши залаштунки найцікавіших зоопарків планети. Читачі можуть пережити кожну пригоду разом зі мною, від міських джунглів Центрального парку до віддалених джунглів Центральної Африки.

Марк Бекофф: Які теми ви розглядаєте і які ваші головні меседжі?

Ендрю Вестолл: Ось лише декілька прикладів:

  • Нещодавні повідомлення свідчать, що програми розведення гігантських панд у Китаї мають мало спільного з реальними зусиллями зі збереження виду, а значною мірою слугують для експорту китайської “м’якої сили” (вибачте за каламбур) по всьому світу. Я відвідав гігантських панд у Відні, в зоопарку Шенбрунн, щоб зрозуміти, чому австрійцям вдається так успішно розводити ведмедів природним шляхом (тобто без штучного запліднення). Це дивовижна історія наполегливості та досвіду. Але я також дослідив той факт, що більшість країн, які отримують милих дипломатів з Пекіна, спочатку підписують великі торговельні угоди з китайською державою. Дипломатія панд — це тривожна, експлуататорська практика, де добробут ведмедів рідко є пріоритетом. Наступного разу, коли ми побачимо, як голова держави позує з пандами у місцевому зоопарку, варто пам’ятати про це.
  • Одним з найсильніших аргументів на користь існування сучасного зоопарку є те, що він допомагає захищати диких тварин та дикі місця. Але коли ви аналізуєте цифри, то виявляється, що лише невелика жменька добре забезпечених, світового класу зоопарків виконує переважну частину роботи, а більшість зоопарків просто користуються їхніми досягненнями. Якщо відкинути “важковаговиків”, виявиться, що більшість зоопарків навіть не спрямовують 2% свого річного бюджету на польові природоохоронні заходи. Чи схоже це на установу, яка переорієнтувалася на шосте вимирання, як стверджують маркетингові відділи зоопарків, чи просто на установу, яка зрозуміла, що продається в нашому світі, сповненому кліматичної тривоги?
  • Програми розведення у зоопарках надзвичайно суперечливі, тому що, незалежно від того, що нам кажуть у зоопарку, тварини, народжені у неволі, приречені прожити там все своє життя. Ці програми розведення покликані створювати “резервні популяції”, генетично стійкі групи, які одного дня могли б бути випущені назад у дику природу. Однак, якщо глибоко зазирнути в дані розведення, ви виявите, що більшість популяцій хребетних, яких розводять у зоопарках, не є генетично життєздатними (тобто, недостатньо генетично різноманітними, щоб протидіяти наслідкам інбридингу). Іншими словами, зоопарки по всьому світу зазнають невдачі у своєму найважливішому завданні: створенні здорових, стійких популяцій для майбутнього.

Марк Бекофф: Чим ваша робота відрізняється від інших, що займаються схожими темами?

Ендрю Вестолл: Більшість книг про зоопарки мають науковий чи теоретичний характер, зосереджуючись на конкретних історичних аспектах або розглядаючи їх крізь призму прав тварин. Але більшість з них не дуже добре доносять інформацію до звичайної людини. Я хочу залучити пересічних людей до цих етичних та моральних питань, допомогти їм обміркувати свої уявлення про сучасний зоопарк, не відчуваючи, що вони пропустили цілий семестр коледжу!

Марк Бекофф: Як це — критикувати сучасні зоопарки загалом, коли так багато людей, які в них працюють, мають добрі наміри й явно дуже дбають про своїх тварин?

Ендрю Вестолл: Це, мабуть, найскладніша частина моєї роботи як журналіста — відокремлювати людей, яких я зустрічав і з якими спілкувався, від ширших тем, якими я займаюся. І в цьому випадку це було особливо складно. Майже кожен співробітник зоопарку, з яким я спілкувався чи якого зустрічав під час дослідження цієї книги, був пристрасним прихильником тварин, повністю відданим добробуту своїх підопічних, чи то куратори, доглядачі, чи співробітники відділу маркетингу.

Але після прочитання великої кількості літератури про зоопарки, де багато прогресивних людей у цій галузі благають свої установи модернізуватися та змінюватися на краще, і після того, як я дізнався, наскільки глибоко зоопарки не відповідають власним цілям, мені стало зрозуміло, що багато фахівців зоопарків мають постійну “сліпу зону” щодо ролі сучасного зоопарку та етики утримання тварин у неволі у 21 столітті.

Мені здається, що якщо зоопарки хочуть зберегти свою суспільну ліцензію на діяльність, вони повинні радикально оновити своє мислення та операційний мандат. Фахівці зоопарків закликають до цього вже понад 30 років. На жаль, ми все ще далекі від ренесансу зоопарків, який нам обіцяли.

Подробиці можна знайти на сайті: www.psychologytoday.com

Від Moder

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *